Останнім часом з'явилося чимало інформації про те, що у позичальників, які мають доларовий кредит, є шанс анулювати проблемну угоду з банком тільки на підставі того, що він був виданий в іноземній валюті.
Наскільки це реально і чи не обернеться така практика проблемою для інших банківських клієнтів? « АіФ »спробував розібратися в питанні з допомогою провідних фінансових експертів і юристів. Несподіване рішенняПозови про визнання недійсними валютних кредитів за останні два роки надходять до судів регулярно. Рішення щодо них на нижчих інстанціях досить часто приймались на користь боржників. Але на наступних щаблях судочинства, у Верховному та Вищому господарському судах, завжди вигравали банки. До недавнього часу.
В кінці 2010 року, пройшовши всі інстанції, поручитель банківського позичальника виграв у фінустанови у Вищому спеціалізованому суді України у цивільних і кримінальних справах (ВССГУД). Підсумок: валютний кредит визнано недійсним. У наявності - прецедент, який легко можуть використовувати юристи при інших позовах від боржників. А фахівці вважають, що їх число в найближчим часом істотно виросте. Судіть самі. За даними самих банкірів, до 85% позик, виданих українцям-фізособам, були оформлені в доларах і євро - до кризи кредити в нацвалюті були непопулярні. Із зростанням курсу долара та відсотків кредити в американській валюті подорожчали в середньому на 60%. У результаті частка проблемних кредитів в Україні сьогодні, за найскромнішими підрахунками, становить не менше 30%. Тобто - як мінімум кожен третій позичальник ризикує раз і назавжди зіпсувати свою репутацію як безнадійний боржник. Як тут втриматися від спокуси поборотися з банком? Тільки от - чи реально це?
Що загрожує банківській системі?
Велика кількість позовів від недобросовісних позичальників;
Прецедент може поставити під питання погашення близько половини валютних кредитів, а їх у загальній складності видано на суму більше 300 млрд доларів;
Неповернення кредитів обернеться фінансовими втратами для банків;
Втрати будуть компенсуватися затримками з поверненням депозитів, підвищенням ставок за кредитами як чинним, так і знову укладених;
На відродження всіх видів кредитування не варто розраховувати;
Відтік депозитів, банківська криза.
У полоні закону
Особливостей у рішення ВССГУД відразу декілька. У першу чергу його можна вважати новаторським тому, що прийнятий він після початку судової реформи. За законодавством, дана інстанція вже вийшла на вершину судової піраміди. Домогтися перегляду справи після рішення ВССУГД у Верховному суді України (ВСУ) можливо, але дуже складно. Достукатися вдасться, якщо кілька суддів ВССГУД візьмуть різні рішення з одного й того ж справі, і його представники дозволять розглядати питання в ЗСУ. Лазівка є, нею програв банк, мабуть, і скористається.
Другий нюанс - правові акти, які прийняв до уваги суд при розгляді справи. Як пояснює юрист ВГО «Захист прав споживачів фінансових послуг» Алла Райковський, в 2000 році Нацбанк прописав, що генеральна ліцензія не дає банкам права здійснювати операції у валюті. У 2009 році вийшло інше лист, з посиланням на декрет Кабміну. У ньому зазначено, що наявність у банку генеральної ліцензії не надає йому права на здійснення валютних операцій, але для видачі кредиту у валюті досить індивідуальної ліцензії НБУ. Раніше, при суперечках банків і позичальників, судді брали до уваги більш пізній документ. Але ВССУГД у своєму рішенні спирався на лист НБУ від 2000 року.
Є ще один документ, який «працює» на користь банків.
- У минулому році ЗСУ підготував узагальнення судової практики за 2009-2010 роки, де прописано, що відсутність у банку і боржника індивідуальних ліцензій на валютні операції не підстава, щоб визнати борг у валюті недійсним, - говорить банківський юрист Михайло Юмашев.
У підсумку, є дві суперечливі позиції, які адвокати та судді можуть трактувати по-своєму.
Чи варта гра свічок?
Зваживши всі «за» і «проти», позичальник може поборотися з банком у суді. На його користь поки що працює рішення ВССГУД, але його ще можуть «переграти».
- Говорити про можливості остаточного визнання подібних договорів нечинність-них поки рано, - вважає А. Райковський. - Швидше за все, ВСУ не стане на бік позичальників, так як деякі банки просто можуть «впасти» внаслідок визнання маси договорів недійсними (у тому числі договорів поруки та застави майна). Це обіцяє фінустановам вкрай несприятливі наслідки. Скасований заставу відразу можна подарувати, і стягнути з людини, якщо він не буде платити, буде вже нічого.
Юристи не перестають пропонувати свої послуги по веденню справ банківських боржників.
Правда, небезкорисливо: робота адвоката обійдеться позичальникові в 25-30% від суми кредиту.
І це ще не все. Окрім грошей позичальник повинен піт-ратіть силу-силенну дорогого робочого часу на проходження судів усіх інстанцій. Банки зараз налаштовані войовничо, так що рішення на користь боржника на будь-якому рівні вони будуть оскаржувати. Так що будьте готові після районного суду відправитися до апеляційного, потім - за касаційною скаргою - у вищий спеціалізований суд, ну а потім і до Верховного суду України.
При цьому шанси на перемогу в позові з банком досить невеликі, попереджає Алла Райковський.
Але вони є! Якщо забути про суперечливі листах НБУ, то на озброєння в суді адвокат позичальника може взяти статті Цивільного кодексу. Там прописано, що угода юрособи може бути визнана незаконною, якщо підприємство не має відповідної ліцензії. Висновок - позичальник має шанси, якщо у фінустанови немає генеральної ліцензії НБУ на здійснення валютної діяльності. Відзначимо відразу, у більшості банків вона є. Зате часто отсутст-яття індивідуальна ліцензія, яка оформляється під кожну окрему операцію. Напередодні кризи її оформленням мало хто займався - занадто складна процедура.
Що виграє позичальник?
Визнання договору недійсним анулює всі інші домовленості між банком, позичальником і поручителями;
Застава звільняється з-під обтяження, його можна продавати, дарувати, обмінювати.
Фінустанова повертає сплачені позичальником штрафи, пені та відсотки по кредиту. Можливо, ці кошти підуть в рахунок сплати позичальником тіла кредиту.
Позичальник повинен повернути відсутню частину коштів для погашення тіла кредиту.
Автор: Анна Гончаренко
